(Для дочірніх колоній слід зазначити материнські колонії, з яких походять мешканці; для материнських колоній — вказати прабатьківщину в Німеччині)
У 1889 році материнська колонія Хортиця купила у поміщика Милорадова 1000 гектарів землі й поселила там 13 родин своїх малоземельних. Нова оселя отримала назву “Катаринівка” (доньку поміщика звали Катарина).
a. Мова навчання в останні роки
Мовою навчання до 1938 року була німецька; потім у школах у нас відібрали рідну мову й суворо заборонили розмовляти з дітьми німецькою. Навіть незнайомі слова з підручників не дозволялося пояснювати німецькою! Лише у 5‑му класі щотижня було дві години німецької мови. Нині німецьку знову вивчають.
b. Класи, тривалість навчання, обов’язковість відвідування, навчальні матеріали, приміщення, система навчання
Школа в нашому селі була чотирикласною за класовою системою. Оскільки кількість дітей була невелика, новачків приймали лише через рік, так що одного року працювали 1‑й і 3‑й класи, а наступного — 2‑й і 4‑й. До 4‑го класу навчання було обов’язковим, або ж передбачалося лише загальне семирічне навчання. Але через брак шкіл із 7–10 класами не кожен, хто закінчував 4‑й клас, міг продовжити навчання у середній школі.
Відвідування школи в нашому селі було й залишається добрим. Дбали про те, щоб дитина почувалася у шкільних приміщеннях як удома. Навчальних матеріалів щороку бракувало. Особливо — і так є й нині — не вистачало потрібних німецьких підручників. Щоб зробити навчання наочним, учитель власними силами забезпечував школу дидактичними матеріалами. За картами, таблицями, зразками й різними збірками ця маленька школа була, мабуть, найбагатшою в усьому районі.
Кількість школярів коливалася між 18 і 32.
c. Учителі (німецькі чи не німецькі):
У школі Катеринівки завжди був німецький учитель. Однак посада вчителя не завжди була зайнята, тож у 1924–1928 роках учителя не було, і діти мусили відвідувати школу в Милорадівці, що за чотири кілометри. Лише у 1928 році нинішній учитель Hubert переселився до Катеринівки.
Кількість учителів: німецьких — 1, не німецьких — ~
d. Чи є серед німців неписьменні?
До 1936 року в Катеринівці неписьменних не було, але потім прибули нові мешканці, особливо робітники з міст. Нині в селі є 6 неписьменних.
e. Мова в батьківському домі:
Мова в батьківському домі була й залишається німецькою (Hochdeutsch та Plattdeutsch).
Hochdeutsch — літературна норма, стандартна німецька мова. Plattdeutsch — діалектна форма, поширена в північних регіонах Німеччини (прим. перекладача).
a. Культурні установи
До культурних установ мав належати й “клуб”. На жаль, тут було мало культурного життя! Він служив колективу як місце зборів, а вечорами там гучно проводила час молодь. У неділю він був переповнений гамором!
b. Бібліотеки:
У бібліотеці колгоспу було загалом 780 книг, з них німецьких — 75, російських та інших — 705. За змістом: політичних — 340, технічних і сільськогосподарських — 150, поезії — 90. Після переходу влади бібліотеку частково вивезли, спалили (як макулатуру!), а решту забрали в район. Охота до читання була дуже низькою (адже це була лише дешевка!). Настрої показували протилежне! Бібліотека з німецьких книг була б дуже бажаною!
c. Апарати для показу картин (фільмів):
Апаратів для показу картин не було — щомісяця приїжджало “пересувне кіно” в колгосп і показувало уривки з відпрацьованого фільму. “Пересувний пропагандистський фільм” одного разу заблукав до нас!
Чи є електрика:
Немає!